Category Poems

* * *

Зорі з неба не впадуть на нас, Нас уб’є повільна реакція Не втекли від хвилин, доганяє час – Я жалію про прокрастинацію.   Коле збоку, і колять слова Як одеська колюча акація Я дивлюся сердито, та не зі зла – Захисна дибільна реакція.   Не важливо, що важило в голові, Пост у вухах, а я […]

* * *

По прогнозу зараз тепла осінь Із нічними холодами – вчасно. Я укутуюсь в твоє темне волосся – Я люблю його (і так давно вже ясно). За вікном було спекотно, скоро – іній, Візерунки скла, ми це чекали. Ти тепер не та, і я вже інший – Я надіюсь – це на краще склалось. Пошуки пальта […]

Соціальна буря

Нестримна погода несе на нас бурю: Велику, жорстоку, величну. Для чого будуються кам’яні мури? Не дивимось долі у вічі. Для чого цунамі, смерчі руйнівничі, Торнадо і інші стихії? Ми люди, ми смертні, ідем в потойбіччя При першому подиху мрії. Нам байдужі гори, нам байдуже море, Ми самі себе поховаєм, Ми робим одне: розповсюджуєм горе – […]

Погода

Погода не в тему – зажарко, Не можу тебе обійняти. Вночі як спимо, ти – як шкварка, А я мов олія в додаток. Погода – біда, прохолодна. Я грію твої змерзші ноги, Ти – здубша, осіння, холодна, Я – теплий наскільки є змоги. Погода бажання ігнорить, А ми на дивані в екранах. Ти поруч, а […]

Квіти

Квіти на голім асфальті – То час боротьби і емоцій, Де хтось виживає насправді, А хтось з течією в потоці. Квіти зів’ялі у вазі – То хтось постарався, “по змозі”. Вони ще жевріють наразі, Але уже згаснуть невдовзі. Квіти припалені сонцем – Як знак, що вже серпень згорає, Що осінь на вухо шепоче Слова, які […]

Дим, зовсім інакший

Дим – міняє, життя – ламає, Сидимо на протертий кухні: Розмови до ранку, роз’ятрені рани Болять, наче душі розкуті. Ти: говориш про теми “без крові” – Політика, віра і копи, Тут: квартири, тут: розмови, Там – хтось копає окопи. Мій біль рефлексивний, а там більш фізичний, Хоч більшого я і не знаю, Я все ще […]

Дим

Коти

В хаті неприбраній мріють коти: “Де наша мамця поділась”? Як пояснити їм, що тепер ти В іншому домі вселилась?   Як зрозуміти, що трапилось те, Чого ми так уникали? Та все ще більше болить за усе Те, що ми справді кохали.   Чхати на рими, слова і склади, От що я мав написати: Я радий […]

* * *

Я так боявся, що змовчавши раз Ти будеш мовчки вічно життя жити, Відмовившись від сварок і образ Ти не попросиш навіть на річницю квіти.   Що не знайдеш себе, свої шляхи До давніх мрій, своїх ідей і планів. Ти йшла вперед, я дав тобі іти, Тепер боюсь що я надто відсталий.   Тепер вже лячно, […]

* * *

  Фатальний подих, юності фантом, Жіночий блюз на фоні, кіт на ліжку Поганий здогад – може це лиш сон? “Нажаль все так і є” лунає в мізках.   І в мене, і в гітари свіжа рана, Не гратиму до ранку, я ж не Таусенд. “Якщо ви сам самотній – то компанія погана” – Так написав […]

Дай мені бути Воїном, Дай мені вбити Ворога, Хай помре незагоєним, Хай заплатить Втридорога. Чому ті нелюди лізуть? Не мають ні жалю, ні сорому, Крадуть, Рубають, Нівечать… гинуть, Гниють на ланах неораних. Скільки казати, що я не всиджу В місті, де сплять до ранку? Так, тут спокійно, Так, тут живу, А там, Там ворожі танки! […]

* * *

Вже йде весна, хоча тепла ще мало, Ще ніч морозна оповила всі міста. Східні вітри дерева поламали, І зимнім холодом залишились в гілках. Страшне сум’яття брудом ліпить горе, І розливає болем русла рік. Чорними хвилями накрило берег море, Випльовуючи мертві кораблі. Ця битва не нова, трива віками, Одвічна боротьба добра зі злом. Але прийде ще […]

Серветка

Я засинав з усмішкою, пригадуючи вечір Такої вдачі не було уже здавна – Наше знайомство в цьому барі, так доречно, Було всім тим, що майже згадував у молитвах. Хоч зараз вже перевернули табуретки, Пусті бокали протирає бармен сонний, Та на столі лежить загублена серветка, Де записала ти свій номер телефону

Пиво

Наш світ зійшов із розуму, це всім впадає в вічі, Куди не глянь – усе однакове, такі ж самі мармизи Просякнуті рутиною (а дехто, мабуть й двічі). І що ж робити? Швидко таритися ПИВОМ! Дивись: чому всі думають про те, що буде завтра, Якщо альтернатива – кружка пива (сильний аргумент?), Якщо наше життя – кіно, […]

100

Мені подобалось, коли мене кохали, Мені подобалось, коли кохав я сам, Але були моменти між цими часами, І в них також краплинку щастя відшукав. Коли кидають нас, або кидаєм ми, Чи поки (чи уже) кохати – це проблема, Запам’ятай рецепт – скоріше у барі прибухни, Бо цих проблем немає тільки в 100Рентгені.

не моя ПІсня Вітру

Подивись – бліки тануть в очах, Ти загублена в рамах віконних, Пісня вітру на твоїх устах Тихо грає, як вальс Мендельсона. Прогримлять ураганні пориви, І зігравши із долею в шанс, Постарайся відчути мотиви, В серці, в зливі знайти резонанс. Пісня вітру б’є різко в анфас, Пісня гіркості, пісня молитви, Ти вже звикла винити лиш НАС, […]

* * *

Забави, шум, вечірній бар, Компанії, бокали, Бармени, ель… Засумував, Мені усього мало. Нашвидку кілька зайвих пінт, Ще зверху покурити. Я п’яний, і нема надій, Пора горілку пити.

* * *

Я сьогодні не хотів додому – У сусідів знову якась сварка. Вип’ю елю і закрию штори Посиджу на кухні. Чути пралку. Завтра на роботу – мені ліньки, Праця з дому іноді доречна, Знов мороз, бокал в чотирьох стінах, А в мені – січнева порожнеча.

Огірочком

Вже майже відійшов, сум марний – так, до слова, Я скоро буду огірочком – в брудних стінах банки, Поплававши у просторі закритого розсолу З своїх останків, постараюсь, Щоб усе було в продяку. Я знов дійшов до ручки, і, зализуючи рани, Лишусь гасити випите учора маринадом, Ще сигаретні опіки болять, знов будуть шрами, Зате все так […]

Псих

Я малюю циркулем квадрати, І чомусь виходжу у вікно, Вічний гість притулку психопатів – З розуму зійшов, уже давно. А чому? Відповідаю щиро, Істина ж від мене не мудріша, Я хотів її обіймів, але вийшло Що її вже обіймає дехто інший.