П’ята ранку, а вже так дістали, І навмисне завадили сну Ті розмови – про різне, по п’яні, Лиш послухай як люди живуть. Там у когось є борг, іпотека, А у когось – свята і шабати, Хтось з дівчатами на дискотеку, А що я? Я лиш хочу поспати.
Я вдячний тобі, мила, за віддачу, Обійми, ласку, ніжні вечори, Можливо відвернулася удача, Любов і ненависть – це зведені брати І хоч серйозний – жартом уколю, Хоча болить – не закричу, я знаю – Немовби грішник свічку запалю, Та більшого собі не дозволяю.