Не хочу загравання, подарунків, Не хочу фліртування аж до коми, Я так втомився від усіх “вищих стосунків” Я – “той хто щось там”, максимум “знайомий” При зустрічі зарікся обіймати, Не насипаю більше жодних компліментів, Я – егоїст, емоції – витрати, А моє скам’яніле серце – гетто.
Десь там, далеко, серед дивних гір, Де хмари покриває срібний блиск, Вкриває все жаркий пурпурний лід, Коли світ покидає сонця диск. Десь там, де вітер пісню проспівав, Між голих скель самотній дух повіє Знайде свій спокій після битв і справ Той, хто зберіг кохання і надію.
Кажуть, що коли ти засинаєш, В голові виринують проблеми Як казенні стіни обступають Нерозв’язані, заманюють дилеми. Кажуть, що прокинувшись на ранок Думаєш про добре – радість, щирість, Про красу, розпусне, чи сніданок, Сигаретах, якщо залишились. То скажіть мені, якого чорта Я вночі, і ввечері, і зранку, Думаю про неї, її шортах, Чи у неї зараз […]