Нестримна погода несе на нас бурю: Велику, жорстоку, величну. Для чого будуються кам’яні мури? Не глянемо долі у вічі. Для чого цунамі, смерчі руйнівничі, Торнадо і інші стихії? Ми люди, ми смертні, ідем в потойбіччя При першому подиху мрії. Нам байдужі гори, нам байдуже море, Ми самі себе поховаєм, Ми робим одне: розповсюджуєм […]
Квіти на голім асфальті – То час боротьби і емоцій, Де хтось виживає насправді, А хтось з течією в потоці. Квіти зів’ялі у вазі – То хтось постарався “по змозі”. Вони ще жевріють наразі, Але вже загаснуть невдовзі. Квіти припалені сонцем – То знак що вже серпень згорає, Що осінь на вухо шепоче […]
Дим – міняє, життя – ламає, Сидимо на протертий кухні: Розмови до ранку, роз’ятрені рани Болять, наче душі розкуті. Ти: говориш про теми без крові – Політика, віра і копи, Тут: квартири, тут: розмови, Там – хтось копає окопи. Біль душі – мІй, там біль більш фізичний, А більшого я і не знаю, […]
Дим міняє тебе: Наче мла від простого багаття, Тут немає простого завзяття Від буденних простих ночей. Дим міняє думки: Як у подорожах беззмістовних Ти шукаєш шляхів непросторих, А скеровуєш свої шляхи. Дим кидає в любов: Він об’єднує зрізнені душі, Він кидає в обійми розкуті, І дає спраглі почуття. Дим керує життями: Він […]
Дай мені бути Воїном, Дай мені вбити Ворога, Хай помре незагоєним, Хай заплатить Втридорога. Чому ті нелюди лізуть? Не мають ні жалю, ні сорому, Крадуть, Рубають, Нівечать… гинуть, Гниють на ланах неораних. Скільки казати, що я не всиджу В місті, де сплять до ранку? Так, тут спокійно, Так, тут живу, А там, Там ворожі танки! […]
Вже йде весна, хоча тепла ще мало, Ще ніч морозна оповила всі міста. Східні вітри дерева поламали, І зимнім холодом залишились в гілках. Страшне сум’яття брудом ліпить горе, І розливає болем русла рік. Чорними хвилями накрило берег море, Випльовуючи мертві кораблі. Ця битва не нова, трива віками, Одвічна боротьба добра зі злом. Але прийде ще […]
Пять утра, но уже так достали, И нарочно уснуть не дают Разговоры о всяком по пъяни – Мол, послушай, как люди живут. У того долги по ипотеке, Та познала религии суть, Тот девчат ведёт на дискотеку, А что я? Мне бы просто уснуть.
Пусть мне говорят, что я еще ребенок, И не по годам веду себя по-детски, Что всегда весел, наивен, даже робок, Плачу с неудач, праздную успехи. Почему я должен слушать вас, “созрелых”, И чему научите? Для чего стараясь? То, чего добились вы, это ваше дело, А в мои не лезьте, я и сам справляюсь.
Не пойму – ну что не так со мною? Почему другие могут быть Искренне глупы, как за стеною, Что никак не могут победить. Почему тоскливо вечерами, Или радостно, когда придет рассвет? Нет, не в людях дело – они сами Убегают прочь в потоке лет. Что за сила в мировом притворстве Заставляет разум притупить? Идентичны мысли, […]
Моя тишина, когда внутри пустота. Без причин и вины тикают часы… Миражи, шипит сигарета с каждой затяжкой, на душе тяжко… Мысли вслух, рядом ни друзей, ни подруг, я один… В никуда летят года, секунды, миги, и расстояний мили… Расставания, приветствия и прощания, вопросы “Зачем?” и “Куда?”, а ведь просто так. Робкий дым дрожит, он тоже […]
Называйте как есть именами, Ведь желание – это не страсть. Вот когда вы в последний раз сами Предпочли не иметь, а ласкать? А когда вами двигало чувство? Или не было ни один раз? Тогда это лишь только кощунство И фальшивый бесцельный экстаз. Я готов с вами спорить годами И твердить свое мнение вновь, Что испортили […]
Время полно пустых надежд, Мы живем в мире серых одежд, И не часто встречаешь людей, что поддержат в страхе пустом. Знаешь ли ты, что будет ТАМ? Знаешь, когда уйдешь к небесам? Можешь ли ты верить, что кто-то пойдет с тобой напролом? Вот ты едешь к людям родным, Ведь для кого-то ты друг или сын, Смотришь […]