* * *

Вже йде весна, хоча тепла ще мало,
Ще ніч морозна оповила всі міста.
Східні вітри дерева поламали,
І зимнім холодом залишились в гілках.

Страшне сум’яття брудом ліпить горе,
І розливає болем русла рік.
Чорними хвилями накрило берег море,
Випльовуючи мертві кораблі.

Ця битва не нова, трива віками,
Одвічна боротьба добра зі злом.
Але прийде ще день, ще сонце встане,
Наповнить світлий дім своїм теплом.

Де душі гинули – проснуться нові трави,
І зеленню укриють плач і гнів.
В країні тихій зникнуть всі примари,
Багнюка зсохне із історії світів.