* * *

Та нехай говорять всі, що я ще геть дитина,

Що моє поводження не відповідне віку,

Що я завжди веселий і, можливо, ще наївний,

Що плачу за невдачами, сміюсь як маю втіху.

Та нащо дослухатись вас, таких уже “дорослих”?

І чому навчите мене? Не варто і старатись.

Все те, чого добились ви – це тільки ваші справи,

А у мої не лізьте, я в них і без вас справляюсь.