Category Poems

Мені набридло

Мені набридло пити, усміхатись мило, Мені набридло обговорювати непотрібні теми, Мені набридло витрачати на дрібниці сили, Закочувати очі від дурних полемік. Мені набридло, правда, не учіть як треба Пояснювати, думати, що слухати, казати, Всі маші мрії лажа, а потреби як в амеби, Ваша душа – зігнивший труп у казематі. І най навколо тепло – замерзатиму […]

Плюс тридцять

Порожні кишені, наповнені думки Забивши на все прямувати говорять Замерзли всі біди в холодні бурульки – В плюс тридцять не страшно, розтануть і годі. Уздовж усіх вимірів, часових пасток Доводиться йти у кросівках крізь морок В гарячих долонях плюс тридцять в додаток Боюсь не стерплю, знаю – далі плюс сорок. Ось так і живемо, і […]

* * *

Ти там само, І я там само, Ти зробила повний круг, І я знайшов кілька “подруг”. Ти забрала все і не збираєшся вертати, А в мене нічого і не було крім тебе,  Всратого письмового стола і матів, Що залишились після віршів на любовні теми. Ти не вірила, забула, розхотіла, І нічого путнього не зрозуміла, А […]

Мрії про море

Давай під ковдрою, в зимовій нічній тиші, Ледь гріючись у пуховому ліжку, Уявим, що на морі встали зранку, Ось ми вже розігнали дурну сварку Хто перший бере від засмаги крем. Навколо  спокій, і нема проблем, Лиш тільки ми і моря хвилі сині Я б так і жив до смерті аж від нині, А то і […]

* * *

В напівтемряві голих стін Я лежу і дивлюсь в нікуди, Не встаю – мені просто лінь, Я зробив уже все, що зміг. Я зачерствів, засох украй, Допомоги не ждіть тепер, Від сьогодні душа – сухар, А свідомість – холодний склеп.

Кава

Вона сиділа на підлозі стертій В руках стискала філіжанку кави Нема з ким розмовляти, лиш з десертом Який спекла коли засумувала Надумала сценарії можливі, Де головна роль точно із трагічних Бо щастя – це лише короткі миті, Які лишають на душі засічки. Заплутало людей похмурих море – Коханці, незнайомі, коліжанки… Втомились ного, налилися кров’ю, Немитою […]

Клоун

Він сидів на старих декораціях Намагаючись вийти із ролі Він нарешті не просто атракція, А людина із плоті і крові. Затягнувся цигаркою, другою, Зняв взуття, поролоновий ніс, Витер грим своєю ж перукою, Усі речі подалі відніс. Задовбали арени і шоу, І втомив цирковий антураж Чим сумніше всередині клоун, Тим смішніший його персонаж.

* * *

Я дивився, як інші кохають Дуже сильно, жадано, на грані Тільки й бачив, як губи втопають У чужих безрозсудних бажаннях Я дивився, як брались за руки Спілкувались, і просто сміялись Коли я намагався присутнім Відкупитись простими словами Я дивився, хоч сам був не проти Бо в мені також мрія жила Про ті очі, що були […]

* * *

Чому не при тямі? Куди повтікали Думки що мене бережуть? Підступно схопили обійми кохання І я в них безпечно тону Хотів захворіти, втікти, чи напитись Ховати емоції в крик Немов у дитинство вдалось провалитись, Соромитись все ще не звик. Для мене це ново – відкрито кричати Що я не нещасний, і знов Бурхливим потоком по […]

Утопія

Мені снилася наша утопія, Де не було ні битв, ні смертей, Царювала стара філософія Розмальованих днів і ночей.   Там не було гіркої буденності, Що забрала жагу перемог, Що заплутала дні в повсякденності Затуляючи світло зірок.   Підійди, обійми, догори ущент, Білим попелом, вітром лети, Зовсім сивим я стану, як ти тепер, І шукатиму рай, […]

Прости меня

Я так хотел, чтобы мы вместе Ходили в парке по сугробам, Но сколько сил еще на месте, Чтобы укрыться теплом дома? Прости, что я не смог представить Все то, что нам теперь виною, Я не сумел, привык оставить Не конченным и за стеною. Вот похоронен я в печали И навсегда останусь лишним, А мы ведь […]

Порвалась нить

Я закрою лицо руками, Я начну снова чистый лист. Где кончались мгновенья фантазий, Там возникнет художника кисть. Ты не знаешь где наше время, Ты не будешь во тьме идти. Фонари, будто светлые тени, Ослепили ушедшие дни. Мы когда-то спасать бросались, Но не сможем опять повторить, Ведь так грубо друг друга касались, Что порвалась иллюзии нить.

* * *

У меня, Анон, все нормально, Я не жалуюсь… и не смирюсь, Не поддамся – это похвально, Ничего больше я не боюсь. Не нужны мне ни горе, ни радость, Не жалею уже ниочем, Только боль в голове и усталость Как всегда мучают перед сном.

Давай-ка, друг мой, выпьем бокал пива…

Давай-ка, друг мой, выпьем бокал пива, Забудем на минуту о проблемах, Ведь жизнь не будет всегда так красива, Но рано думать нам о забот стенах. А ну-ка расскажи ты мне на милость Что стало с нами за все эти годы, Не уж-то мы так сильно изменились И стали слишком разною породой? Или нас километры разменяли […]

Называйте как есть именами

Называйте как есть именами, Ведь желание – это не страсть. Вот когда вы в последний раз сами Предпочли не иметь, а ласкать? А когда вами двигало чувство? Или не было ни один раз? Тогда это лишь только кощунство И фальшивый бесцельный экстаз. Я готов с вами спорить годами И твердить свое мнение вновь, Что испортили […]

* * *

Время полно пустых надежд, Мы живем в мире серых одежд, И не часто встречаешь людей, что поддержат в страхе пустом. Знаешь ли ты, что будет ТАМ? Знаешь, когда уйдешь к небесам? Можешь ли ты верить, что кто-то пойдет с тобой напролом? Вот ты едешь к людям родным, Ведь для кого-то ты друг или сын, Смотришь […]