Word For Soul

Мої діти

24 Жовтня 2014 22:34, yura46:

гівно – ГАДЗЗИЛЛА

Нехай говорять, що пишу дуже хріново,
Що депресивно, без рубання правди-матки
Нехай говорять, що в цих віршах кожне слово
Це буря на дні проспиртованої склянки.

Нехай говорять, та мені начхати, справді,
Я навіть прочитаю критику, поради,
Та ці рядки – це наче мої рідні діти,
А їх приховування рівнозначне зраді.

Категорії: Poems. 53 Коментарі до Мої діти

Новий текстовий документ

24 Жовтня 2014 22:13, yura46:

Між сповіщень джинсових газет,
В тіні ліжка і чашок немитих,
Новий текстовий мій документ
Цифрового усесвіту житель.

Він не знає ні втоми, ні сну,
Без умов і вагань виручає
Щойно клавіші я нитиснув –
Він покірно усе зберігає.

Категорії: Poems. Немає Коментарів до Новий текстовий документ

Осіння кома

18 Жовтня 2014 20:35, yura46:

Коли вечір наступає дивний

І самотність в душу стиха стука,

Що потрібно? Ритми крапель зливи,

І на фоні щось важкіше в вуха.

Щоб не думати про всяке вічне,

Або навпаки про повсякденне,

Все даремно, час – поганий лікар

Той же біль сердечний палить нерви.

Чашку чаю наніч, або кави,

Може розігріти щось вчорашнє?

Дарма що бухло печінку садить,

Алкоголь доречний, втім як завжди…

Дискотеки, нічні туси, бари –

Все дістало, я залишусь вдома

Завтра відміняються всі пари

Я впадаю у осінню кому.

Категорії: Poems і The inner world. Немає Коментарів до Осіння кома

* * *

14 Жовтня 2014 7:13, yura46:

Та нехай говорять всі, що я ще геть дитина,

Що моє поводження не відповідне віку,

Що я завжди веселий і, можливо, ще наївний,

Що плачу за невдачами, сміюсь як маю втіху.

Та нащо дослухатись вас, таких уже “дорослих”?

І чому навчите мене? Не варто і старатись.

Все те, чого добились ви – це тільки ваші справи,

А у мої не лізьте, я в них і без вас справляюсь.

Категорії: Poems і Society. Немає Коментарів до * * *

* * *

14 Жовтня 2014 6:54, yura46:

Я не знаю що не так зі мною,

І чому всім іншим так окей

Жити, наче мозок за стіною

У якій ні вікон, ні дверей

Нащо я роздумую години?

Нащо я сумую уночі?

Ні, не в інших всі мої причини,

Бо вони із часом утікли.

Що за сила всіми так керує?

Змушує боятися думок

Ідентичні всі – тілами, духом,

Доля – як розмотаний клубок.

Категорії: Poems і Society. Немає Коментарів до * * *