не моя ПІсня Вітру


hqdefault

Подивись – бліки тануть в очах,
Ти загублена в рамах віконних,
Пісня вітру на твоїх устах
Тихо грає, як вальс Мендельсона.

Прогримлять ураганні пориви,
І зігравши із долею в шанс,
Постарайся відчути мотиви,
В серці, в зливі знайти резонанс.

Пісня вітру б’є різко в анфас,
Пісня гіркості, пісня молитви,
Ти вже звикла винити лиш НАС,
Так неначе із вітром ВИ – квити.

* * *

1135775

Забави, шум, вечірній бар,
Компанії, бокали,
Бармени, ель… Засумував,
Мені усього мало.

Нашвидку кілька зайвих пінт,
Ще зверху покурити.
Я п’яний, і нема надій,
Пора горілку пити.

* * *

open_window1

Я сьогодні не хотів додому –
У сусідів знову якась сварка.
Вип’ю елю і закрию штори
Посиджу на кухні. Чути пралку.

Завтра на роботу – мені ліньки,
Праця з дому іноді доречна,
Знов мороз, бокал в чотирьох стінах,
А в мені – січнева порожнеча.

Огірочком

1

Вже майже відійшов, сум марний – так, до слова,
Я скоро буду огірочком – в брудних стінах банки,
Поплававши у просторі закритого розсолу
З своїх останків, постараюсь,
Щоб усе було в продяку.

Я знов дійшов до ручки, і, зализуючи рани,
Лишусь гасити випите учора маринадом,
Ще сигаретні опіки болять, знов будуть шрами,
Зате все так горіло класно, із запалом!

Псих

2

Я малюю циркулем квадрати,
І чомусь виходжу у вікно,
Вічний гість притулку психопатів –
З розуму зійшов, уже давно.

А чому? Відповідаю щиро,
Істина ж від мене не мудріша,
Я хотів її обіймів, але вийшло
Що її вже обіймає дехто інший.