
Подивись – бліки тануть в очах,
Ти загублена в рамах віконних,
Пісня вітру на твоїх устах
Тихо грає, як вальс Мендельсона.
Прогримлять ураганні пориви,
І зігравши із долею в шанс,
Постарайся відчути мотиви,
В серці, в зливі знайти резонанс.
Пісня вітру б’є різко в анфас,
Пісня гіркості, пісня молитви,
Ти вже звикла винити лиш НАС,
Так неначе із вітром ВИ – квити.



