
Та нехай говорять всі, що я ще геть дитина,
Що моє поводження не відповідне віку,
Що я завжди веселий і, можливо, ще наївний,
Що плачу за невдачами, сміюсь як маю втіху.
Та нащо дослухатись вас, таких уже “дорослих”?
І чому навчите мене? Не варто і старатись.
Все те, чого добились ви – це тільки ваші справи,
А у мої не лізьте, я в них і без вас справляюсь.
Оставить комментарий